Ukrainian
English
27 листопада 2023 року в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України відбулася конференція «Сучасні напрями розвитку адитивних технологій». Захід було присвячено 105-й річниці від дня народження академіка Бориса Патона.
Захід проходив у змішаному форматі та об’єднав науковців і фахівців, які працюють у галузі адитивних технологій.
У конференції взяли участь представники Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України, Інституту транспортних систем і технологій НАН України, Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України, Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка НАН України, Інституту магнетизму НАН України та МОН України, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, Українського державного хіміко-технологічного університету, ПрАТ «НВО «Червона Хвиля», ТОВ «Фроніус Україна», ТОВ «Адитивні лазерні технології України», НВФ «Діагностичні прилади», НВФ «Ультракон», АТ «Інститут титану», ТОВ «НВО «ГЛОБАЛ ІНЖИНІРІНГ», АТ «Мотор Січ» тощо.
Відкрив захід директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона академік НАН України Ігор Крівцун.
У вступному слові він зазначив, що адитивні технології без перебільшення можна віднести до найбільш актуальних напрямів розвитку сучасного промислового виробництва. В останні роки в розвитку 3D технологій відбувся якісний стрибок, пов’язаний із переходом від створення моделей-прототипів, за якими виготовляли металеві вироби, до безпосереднього друку таких виробів з різних металів і сплавів.
Академік Ігор Крівцун підкреслив, що для нашої країни сьогодні однією з найбільш важливих галузей застосування адитивного виробництва є військова справа. Оперативний 3D друк деталей складної військової техніки дозволяє швидко здійснювати її ремонт, у тому числі в польових умовах.
Також він зауважив, що не дивлячись на широке поширення адитивного виробництва, існує ще багато проблем, вирішення яких потребує системних всебічних досліджень. Це – необхідність мінімізації залишкових напружень та деформацій, підвищення точності формоутворення надрукованого виробу, покращення якості формування наплавлених шарів і структуроутворення, підвищення механічних властивостей тощо.
Під час конференції було заслухано 13 пленарних доповідей, присвячених таким напрямам як адитивні технології, що базуються на зварювальних, металургійних та гібридних процесах; електронно-променеві технології в галузі адитивних технологій; 3D друк; селективне лазерне плавлення; плазмово-порошкове наплавлення; математичне моделювання фізичних процесів в адитивних технологіях; матеріали для адитивних технологій; адитивні технології при виготовленні деталей з пластмас та виробів медичного призначення; матеріалознавство в галузі адитивних технологій; неруйнівний контроль в галузі адитивних технологій.
Учасники заходу мали змогу ознайомитись зі стендовими доповідями, які відображали результати широкого спектру досліджень і розробок у цих галузях.
Також під час роботи конференції була проведена виставка «Зварювання та споріднені технології».
