Лабораторія електронно-променевої нанотехнології неорганічних матеріалів для медицини

• Дві електронно-променеві установки для фізичного випаровування та осадження у вакуумі неорганічних та органічних матеріалів і сплавів УЕ-142 та УЕ-150 виробництва Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України;
• Скануючий електронний мікроскоп CamScan-4 (Кембридж, Великобританія) з рентгенівською приставкою INCA-200 Energy (Оксфорд Inca Energy 200 EDS, Великобританія) для локального хімічного аналізу;
• Трансмісійний електронний мікроскоп Нitachi H-800 (Hitachi, Японія) з прискорювальною напругою до 150 кВ;
• Два металографічні оптичні мікроскопи Neofot-2 (Німеччина) та Polivar-Met з мікротвердоміром Micro-Duromat 4000E (Австрія);
• Рентгено-флуоресцентний аналізатор X’Unique II (Philips, Голандія) для визначення хімічного складу матеріалів від фтору до урану без стандартних калібрувальних зразків;
• Термогравіметричний аналізатор TGA-7 (Perkin Elmer, США) для дослідження кінетики зміни ваги у будь-якому середовищі (чи вакуумі) при нагріванні/охолодженні зразків зі швидкістю 0,01-100 °C/хв з чутливістю зміни маси до 0,1 мкг;
• Швидкодіючий аналізатор площі поверхні та розміру пор твердих тіл методом сорбції газів Nova-2200e (Quantachrome Instruments, США) для визначення нанопористості матеріалів;
• Лазерний кореляційний спектрометр “Zeta Sizer-3” фірми Malvern (Великобританія) для дослідження динамічного розсіювання світла в рідинах з метою визначення розподілу наночастинок за розмірами.
• Атомно-емісійний спектрометр с індуктивно-зв’язаною плазмою Optima 2100 DV, CIF.
• Автоматизовані рентгенівські дифрактометри ДРОН-3 та ДРОН-4.
• Обладнання для термічної обробки матеріалів у атмосфері та у вакуумі

1.   За останні роки розроблена нова високопродуктивна технологія – технологія молекулярних пучків (електронно-променева технологія, метод EB PVD), яка дозволяє отримувати наночастинки без домішок, що особливо важливо при отриманні медичних препаратів. У першу чергу це електронно-променевий синтез наночастинок металів при осадженні в пористу матрицю неорганічного матеріалу, та отримання дискретних (острівних) металевих нанопокриттів на мікророзмірних неорганічних або органічних порошках і у рідкій полімерній матриці.
2. Проведено дослідження фармако-технологічних властивостей медичних субстанцій з наночастинками металів, які свідчать про можливість їх застосовування в якості активних фармацевтичних інгредієнтів або допоміжних речовин у складі лікарських засобів різних форм випуску – мазей, кремів, гелів, супозиторіїв, таблеток, суспензій, очних крапель та розчинів. Наприклад введення наночастинок Аg – 0,02% у молекулу медпрепарату приводить до зростання антимікробних властивостей, що дає можливість зменшити дозу медичної речовини вдвічі. Встановлено також переваги мазей з наночастинками срібла перед стандартними мазями.
3. Проведено мікробіологічні дослідження з метою підтвердження існування в зазначених субстанціях антимікробних властивостей і вибору активної концентрації нанокомпозицій у лікарських препаратах. Препарати з наночастками срібла та оксидів міді здатні забезпечувати бактерицидну дію на штамах стафілокока і кишкової палички. Відповідно мінімальна інгібуюча концентрація нанорозчинів 10 мг/л для срібла, та 100 мг/л для оксидів міді, що дозволяє використовувати їх для модифікації медичних препаратів.
4. Дослідженнями біологічної активності встановлено, що препарати з наночастинками срібла розміром 15 нм та 20 нм по показникам цитотоксичності та впливу на мітотичний режим клітин є безпечними, а мінімальна інгібуюча концентрація нанорозчину срібла щодо досліджуваного штаму S.aureus – 10 мг/л. Більш суттєві результати отримано з препаратами AgCu. Мінімальні інгібуючі концентрації наноформ металів AgCu перевищували показники іонної форми препаратів у 250 разів.
5. Реалізована ідея формування дискретних наноструктур металевих систем на поверхні порошків неорганічних і органічних речовин, яка полягає у використанні нової технологічної схеми електронно-променевого випаровування металевих матеріалів з реактора. Отримані зразки дискретних покриттів Ag та Cu на порошках NaCl, Al₂O₃, ZrO₂ і на синтетичних порошках і гранулах, лікарських субстанціях та природних полімерах.
6. Доведено, що за допомогою методу EB PVD можливе отримання нанорозмірних металічних (срібла і міді) структур на різноманітних порошкоподібних субстанціях, в тому числі лікарських препаратах з вузьким розподілом по розміру та концентрації, що залежить від площі робочої поверхні порошку. Встановлено, що при приготуванні колоїдного розчину процеси агрегації чи розпаду наночастинок металів не протікають.
7. Досліджено модифікування поверхневої структури порошків лікарських субстанцій та препаратів осадженням наночастинок металів як перспективний шлях їх вдосконалення за рахунок розширення спектра та підвищення рівня їх функціональної біоактивності.
8. Досліджено технологічні умови отримання феромагнітних нанокомпозитів (ФМНК) Al₂O₃-Co та SiO₂-Co в залежності від концентрації металічної фази та температури формування, а також вплив швидкості конденсації та зовнішнього магнітного поля на структуру феромагнітних нанокомпозитів.
9. Встановлено, що доперколяційні ФМНК 15…30 ат.%Co-Al₂O₃ мають гігантську позитивну термоелектрорушійну силу (термо-ЕРС), яка гіперболічно зростає до 2,5 мВ/K. Магнітна термо-ЕРС збільшується зі зниженням температури через ослаблення теплової дезорієнтації магнітних моментів магнітних центрів та електронів. Розмір наночастинок Со в даних ФМНК згідно досліджень скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) складає 7…11 нм.
10. Доведено, що доперколяційні ФМНК 40…50 ат.%Co-SiO₂ мають гігантську від’ємну термо-ЕРС до 1 мВ/K. Центрами в матриці SiO₂ є поодинокі атоми Со, антиферомагнітні CoO і CoSi, силіциди Co₃Si. Оскільки центри є магнітними і їх магнітні моменти орієнтовані випадковим чином у слабких магнітних полях, розсіювання електронів відбувається зі спіновим переворотом, що призводить до додаткового розсіювання в магнітному полі та до негативної магнітної термоелектричної сили. Розмір наночастинок Со в даних ФМНК згідно досліджень СЕМ складає 7…35 нм.
11. Разом з Інститутом нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України (Київ)
    та Національним фармацевтичним університетом (Харків):
    1. Встановлена фармакологічна активність мазей тіотриазоліну і метилурацилу, що містять наночастинки срібла, при УФ-індукованих ушкодженнях шкіри.
       Включення наночастинок срібла в субстанції тіотриазоліну і метилурацилу при УФ-індукованих ушкодженнях шкіри призводить до посилення протизапальної (зниження тривалості та інтенсивності ерітемной реакції), антиоксидантної, імунопротекторного ефектів мазей тіотріаозліну і метилурацилу.
    2. Встановлена фармакологічна активність мазі тіотриазоліну, що містить наночастинки срібла, при термічних опіках шкіри. Включення НЧ Ag в субстанцію тіотриазоліну при термічному опіку призводить до посилення протизапальних і ранозагоювальних ефектів мазі тіотриазоліну: зменшення запальних процесів в рані, скорочення площі опіку і термінів загоєння.
    3. Встановлена антибактеріальна активність:
       • In vitro встановлено антибактеріальну активність субстанції тіотриазоліну, що містить НЧ Ag, в різних концентраціях на клінічні штами синьогнійної палички, гемолітичного стрептокока, золотистого стафілокока, кишкової палички, гемофіфльноі палички.
       • Отримані результати відкривають перспективи для подальшого дослідження і створення нових антибактеріальних засобів, ефективних в тому числі і проти полі резистентних нозокоміальних штамів мікроорганізмів.
12. Разом з Національним фармацевтичним університетом (Харків) створено гель «Глюкозамін» з наносріблом.Він має протимікробну, протизапальну, репаративну дію; сприяє швидкій епітелізації, попереджає утворення рубців; рекомендується застосовувати для лікування інфікованих ран (2-3 фази ранового процесу), опіків, пролежнів, акне, для обробки шкіри навколо свищів, колостоми.

Переваги перед наявними на ринку лікарськими препаратами: діє з постійним високим ефектом, оскільки механізм антимікробної дії наносрібла не викликає розвитку резистентності збудників; перешкоджає утворенню грубого рубця, має низьку токсичність.

13. Разом з Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького розроблені нові антимікробні засоби з наночастинками металів.

Бинти медичні з різною концентрацією наносрібла на поверхні

Разом з Національним медичним університетом ім. А. А. Богомольця (Київ) та Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького випущено пробні випуски мазей з наночастинками

 Приклади медичних субстанцій та продуктів з них з наночастинками металів Ag та Cu

14. З 2008 року в лабораторії № 84 методом EB PVD синтезовано 31 композит з наночастинками:

1. 2017-2021 № держ. реєстрації 0117U001266 від 01.03.2017 шифр роботи 1.6.5.84.31 КПКВК 6541030 «Формування та дослідження магнітних наноматеріалів для чутливих датчиків магнітного поля, функціонуючих на основі термомагнітних та гальваномагнітних явищ»
2. 2019-2021 № держ. реєстрації 0118U100487 від 11.12.2018 шифр роботи 1.6.5.84.7 КПКВК 6541030 «Дослідження синтезу та медико-біологічних характеристик наноструктурних та пористих матеріалів для медицини»
3. 2020-2021 № держ. реєстрації 0120U100536 від 16.01.2020 шифр роботи 1.6.5.1.84.35 КПКВК 6541230 «Дослідження нових композиційних матеріалів для медицини на основі наночастинок срібла»

Дана технологія (на відміну від хімічних методів) дозволяє синтезувати в вакуумі чисті (бездомішкові, безлігандні) наночастинки металів, що особливо важливо для медицини, а розчинна матриця NaCl найчастіше є компонентом лікарського препарату або може бути видалена розчиненням.

Відкрита нанопора – ефективний фізико-хімічний нанореактор.

Відпрацьована EB PVD техніка отримання наночастинок металів (Me) Ag, Fe, Cu, Ti в матриці хлоридів NaCl, KCl. Досліджено структуру та елементний склад конденсатів системи NaCl + Me, розмірні характеристики і фазовий склад наночастинок, а також вплив термообробки на повітрі на структуру і склад наночастинок систем Ме-O.

Опрацьована EB PVD технологія нанесення дискретних (островкових) нанорозмірних покриттів на порошках та гранулах

Випаровування здійснюють за допомогою випарника реакторного типу.
Осадження відбувається на поверхнях порошків або гранул, що механічно перемішуються.

Вигляд дискретних нанопокриттів Ag на поверхні порошку стрептоміцину

Завершена EB PVD технологія конденсації наночастинок у рідких середовищах

Разом з Українською медичною стоматологічною академією (Полтава) апробовано наночастинки Fe₃O₄ проти анемії

В результаті впливу на загальну кількість еритроцитів (RBC) і загальний гемоглобін (Hb) наночастинки Fe₃O₄ дозволяють боротися з гострою постгеморрагічною анемією

1. Y. A. Kurapov, S. Е. Litvin, N. N. Belyavina, E. I. Oranskaya. S. M. Romanenko, Y. А. Stelmakh. Synthesis of pure (ligandless) titanium nanoparticles by EB-PVD method, Journal of Nanoparticle Research, 2021, V. 23, No 20, p.1-13. https://doi.org/10.1007/s11051-020-05110-3
2. Yu.A. Kurapov, S.E. Litvin, S.M.Romanenko, G.G.Didikin, E.I.Oranskaya Controllable synthesis of iron oxide nanoparticles in porous NaCl matrix // Materials Research Express, 2017, V.4, No3, 035031. https://doi.org/10.1088/2053-1591/4/3/035031
3. M.V.Radchenko, G.V.Lashkarev, M.E.Bugaiova, V.I.Sichkovskyi, V.I.Lazorenko1, Y.A.Stelmakh, L.A.Krushynskaya, W.Knoff, T.Story, S.P.Kolesnik, N.I.Danylenko. Magnetic and electrical properties of ferromagnetic nanocomposites based on Co nanoparticles in Al₂O₃ matrix // Physica Status Solidi (B) Basic Research, 2011, 248, Issue 7, p.1619-1622. https://doi.org/10.1002/pssb.201001127

Опубліковані у виданнях 3-ої квартилі:

1. С. Е. Литвин, Ю. А. Курапов, Е. М. Важничая, Я. А. Стельмах, С. М. Романенко, Е. И. Оранская / Электронно-лучевое физическое осаждение в вакууме биологически чистых (безлигандных) наночастиц оксида железа // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології, 2020, т. 18, № 2, с.373–392. https://doi.org/10.15407/nnn.18.02.373
2. Y. Kurapov, S. Litvin, S. Romanenko, G. Didikin, N. Belyavina / Synthesis of copper and silver nanoparticles by molecular beam method // Micro and Nanosystems, 2018, V.10, No 2, с.148-157. https://doi.org/10.2174/1876402911666181128101907
3. Yu.A.Kurapov, L.A.Krushinskaya, S.E.Litvin, S.M.Romanenko, Ya.A.Stelmakh, V.Ya.Markiev. Production and Thermal Stability of Silver Nanoparticles in the Ag-O System // Powder Metallurgy and Metal Ceramics, 2014, V.53, Issue 3-4, p.199-204). https://doi.org/10.1007/s11106-014-9604-4
4. G.V.Lashkarev, M.V.Radchenko, M.E.Bugaiova, W.Knoff, T.Story, Y.A.Stelmakh, L.A.Krushynskaya, A.I.Dmitriev, V.I.Lazorenko, V.I.Sichkovskyi. Ferromagnetic nanocomposites as spintronic materials with controlled magnetic structure // Low Temperature Physics, 2013, 39, Issue 1, p.86-97. https://doi.org/10.1063/1.4776232
5. B.A.Movchan, Yu.A.Kurapov, G.G.Didikin, S.G.Litvin, S.M.Romanenko. Control of the composition and structure of Fe-O nanoparticles during Fe₃O₄ electron beam evaporation // Powder Metallurgy and Metal Ceramics, 2011, V.50, # 3-4, p.167-172. https://doi.org/10.1007/s11106-011-9314-0
6. 6. Крушинская Л.А., Стельмах Я.А. Структура и некоторые свойства толстых конденсатов оксида алюминия, получаемых электронно-лучевым испарением и осаждением паровой фазы в вакууме // Вопросы атомной науки и техники (ВАНТ), сер. Вакуум, чистые материалы, сверхпроводники, 2011, Вып. №6(19), с.92-98. http://vant.kipt.kharkov.ua/ARTICLE/VANT_2011_6/articlepdf

Найбільше посилань мають наступні публікації:

1. 28 цитат И.Н.Андрусишина, И.А.Голуб, Г.Г.Дидикин, С.Е.Литвин, Т.Ю.Громовой, В.Ф.Горчев, В.А.Мовчан. Структура, свойства и токсичность наночастиц оксидов серебра и меди // Біотехнологія, 2011, Т.4, №6, с.51–59.

2587 – переглядів, 724 – завантажень, 28 – посилань.

https://cyberleninka.ru/article/n/struktura-svoystva-i-toksichnost-nanochastits-oksidov-serebra-i-medi

2. 19 цитат Antibacterial polyurethane materials with silver and copper nanoparticles / [B. Movchan, О. Gornostai, Y. Savelyev та ін.]. // Materials Today: Proceedings, 2017, №4, с.87–94. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2017.01.196

Патенти та винаходи

Патенти України

1. Б.Є.Патон, Б.О.Мовчан, Л.Г.Розенфелд, В.Ф.Москаленко, В.Г.Лизогуб, В.І.Петренко Протитуберкульозний і антимікробний лікарський засіб // Патент України на корисну модель № 41946 від 10.06.2009, Бюл. № 11, 2009 р.
2. В.Ф.Чехун, І.К.Хаєцький, Н.Ю.Лук’янова, Ю.А.Курапов, Г.Г.Дідікін, С.Є.Литвин, Б.О.Мовчан, Б.Є.Патон. Спосіб отримання стабілізованого розчину наночастинок магнетиту для адресної доставки протипухлинних препаратів // Патент України на корисну модель № 47930 від 25.02.2010, Бюл. №4, 2010 р.
3. Мовчан В.О., Сальнікова Н.А., Андрусишина І.М., Демецька О.В., Леоненко О.Б. Спосіб визначення наночастинок у повітрі робочої зони // Патент України на корисну модель № 72951, бюлетень №17 від 10.09.2012.
4. Б.О.Мовчан, З.Р.Ульберг, В.П.Черних, В.А.Прокопенко, С.М.Коваленко, Г.Г.Дідікін. Спосіб одержання колоїдного розчину срібла // Патент України на корисну модель № 75670, бюлетень №23 від 10.12.2012.
5. Патон Б.Є., Мовчан Б.О., Курапов Ю.А. Спосіб одержання наночастинок для магнітних рідин електронно-променевим випаровуванням і конденсацією у вакуумі, спосіб одержання магнітної рідини й магнітна рідина, що одержана цим способом // Патент України на винахід № 87177 від 25.06.2009, Бюл. № 12, 2009 р.
6. Патон Б.Є., Черних В.П., Мовчан Б.О., Дідікін Г.Г., Коваленко С.М., Губін Ю.І., Штриголь С.Ю., Зайченко Г.В., Рубан О.А., Філімонова Н.І., Бутко Я.О., Булига Л.О. Фармацевтична композиція у формі гелю з наночастками срібла для лікування ран та запальних інфекційних захворювань // Патент України на корисну модель № 92307 від 11.08.2014, Бюл. № 15, 2014 р.
7. Патон Б.Є., Мовчан Б.О., Курапов Ю.А., Яковчук К.Ю. Спосіб одержання наночастинок системи метал-кисень із заданим складом електронно-променевим випаровуванням і конденсацією у вакуумі. Патент України на винахід № 92556 від 11.2010, Бюл. № 21, 2010р.
8. Савельєв Ю.В., Гончар О.М., Мовчан Б.О., Горностай О.В., Руденко А.В. Спосіб отримання поліуретанового матеріалу // Патент України на корисну модель № 94092, бюлетень № 20 від 27.10.2014.
9. О.М.Важнича, Г.А.Лобань, О.В.Ганчо, Ю.А.Курапов, І.М.Андрусишина, В.К.О.Джабер, М.В.Скрипник. Спосіб одержання наночастинок оксиду срібла з антимікробними властивостями // Патент України на корисну модель № 95555, бюлетень № 24 від 25.12.2014.
10. Б.О.Мовчан, К.Ю.Яковчук. Пристрій та спосіб електронно-променевого випаровування й спрямованого осадження парового потоку на підкладку у вакуумі // Патент України на винахід № 98085, бюлетень № 7 від 10.04.2012.
11. Савельєв Ю.В., Гончар О.М., Мовчан Б.О., Возіанов С.О., Горностай О.В., Руденко А.В. Спосіб отримання поліуретанового матеріалу // Патент України на корисну модель № 98460, бюлетень № 8 від 27.04.2015.
12. О.В.Сурмашева, Г.І.Корчак, Л.І.Романенко, А.Б.Марченко, Г.Г.Дідікін. Композит з антимікробною дією та адсорбційною активністю // Патент України на корисну модель № 103107, бюлетень № 23 від 10.12.2015.
13. О.М.Важнича, Э.В.Мокляк, Б.О.Мовчан, Ю.А.Курапов. Спосіб лікування гострої крововтрати за допомогою наночастинок оксиду заліза // Патент України на винахід № 103401, бюлетень № 19 від 10.10.2013.
14. Ю.В.Савельєв, О.М.Гончар, Б.О.Мовчан, С.О.Возанов, О.В.Горностай, А.В.Руденко Поліуретан з наночастинками срібла і міді // Патент України на корисну модель № 111135, Бюл. № 21 від 10.11.2016.
15. Б.Є.Патон, В.П.Черних, Б.О.Мовчан, Г.Г.Дідікін, С.М.Коваленко, Ю.І.Губін, С.Ю.Штриголь, Г.В.Зайченко, О.А.Рубан, Н.І.Філімонова, Я.О.Бутко, Л.О.Булига. Фармацевтична композиція у формі гелю з наночастками срібла для лікування інфікованих ран та гнійно-запальних процесів // Патент України на винахід № 113182, Бюл. № 24 від 26.12.2016.
16. Б.О.Мовчан, Г.Г. Дідікін, О.В. Горностай, О.К. Петренко. Спосіб одержання колоїдного розчину наночастинок металів у дисперсійному середовищі // Патент України на корисну модель № 132923, бюлетень №5, 11.03.2019 р.

Патенти РФ

1. Е.М.Важничая, Е.В.Мокляк, Б.А.Мовчан, Ю.А.Курапов, А.А.Забозлаев. Способ получения биологически активной наножидкости на основе наночастиц оксида железа (II, III) и производного 3-гидроксипиридина // Патент РФ № 2493857, Бюллетень № 27 от 27.09.2013.
2. И.Н.Андрусишина, Е.М.Важничая, Е.А.Донченко, А.А.Забозлаев, Ю.А.Курапов, Е.В.Мокляк, Е.И.Оранская, Ю.В.Самусенко. Средство для лечения перегрузки организма железом или гемахроматоза // Патент РФ № 2557959, Бюллетень № 21 от 27.07.2015.

Патенти США

1. Paton, B.Movchan, Iu.Kurapov. Method for producing nanoparticles for magnetic fluids by electron-beam evaporation in vacuum, a magnetic fluids producing method and magnetic fluid produced according to said method // USA patent # 8137459 by Mar. 20, 2012.

Участь у конференціях

З 2008 року співробітники лабораторії прийняли участь у 59 міжнародних та республіканських конференціях, симпозіумах та конгресах.

Лабораторія активно співпрацює з:

1. Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, м.Київ з 2009 року, дослідження фазового складу наноматеріалів методом рентгенофазового аналізу на дифрактометрі ДРОН-УМ1.
2. Державна установа «Інститут медицини праці НАМН України», м.Київ, з 2009 року, дослідження хімічного складу наноструктурних матеріалів методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою на приладі Optima 2100 DV фірми Perkin Elmer (США).
3. Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, м.Київ, з 2008 року дослідження розподілу розміру наночастинок у рідинах методом динамічного розсіювання світла на лазерному кореляційному спектрометрі “Zeta Sizer – 3000” фірми Malvern (Великобританія).
4. Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», м.Полтава, з 2010 року, дослідження антибактеріальних властивостей наночастинок срібла та заліза.
5. Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України, м.Київ, з 2010 року, дослідження термоелектричних, магнітних властивостей феромагнітних нанокомпозитів.
6. Національний інститут раку МОЗ України, м.Київ, з 2010 року, дослідження наночастинок заліза з метою доставки онкологічних препаратів.
7. Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, м.Київ, з 2010 року, дослідження нанопористості на високошвидкісному газовому сорбційному аналізаторі NOVA 2200e Qvantachrome instruments (США).
8. Інститут фізики НАН України, м.Київ, з 2010 року, дослідження елементного складу наноматеріалів методом температурно-програмованої десорбції з застосуванням мас-спектрометрії.
9. Державна установа „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України”, м.Київ, вивчення антибактеріальних властивостей наночастинок на різних видах тест-штамів для використання їх у медичній практиці.
10. Institute of Physics, Polish Academy of Sciences, Warsaw – дослідження структури та магнітних характеристик феромагнітних нанокомпозитів.
11. Національний фармацевтичний університет (НФаУ), м. Харків – дослідження антибактеріальних властивостей 6-метилурацилу, гідроксіетилцеллюлози, гіроксіпропілметилцеллюлози, полівінілпірролідону, масла касторового та вазеліну з наночастинками срібла.
12. Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України (ІХВС), м. Київ –дослідження антибактеріальних властивостей політетрагідрофурану з наночастинками срібла та міді.
13. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, м. Київ – дослідження антибактеріальних властивостей цефтриаксону, ізоніазіду і ріфампіцину з наночастинками міді та коллідону 17PF з наночастинками срібла.
14. Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва НАМН України, м.Київ – дослідження антибактеріальних властивостей канамицину, каоліну та стрептоміцину з наночастинками срібла.
15. Харківський національний медичний університет – дослідження антибактеріальних властивостей метилурацилу, синтоміцину та тіотріазоліну з наночастинками срібла.
16. Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска м. Київ – дослідження антибактеріальних властивостей мелоксикаму Оріон та мовалісу мелоксикаму з наночастинками срібла.
17. Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАНУ, м. Київ – дослідження антибактеріальних властивостей поліетилену з наночастинками срібла.
18. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького – дослідження антибактеріальних властивостей левофлоксацину гемігідрату, метронідазолу, декстрану-40 і гідроксіетілкрохмалю з наночастинками срібла та гідроксіетілкрохмалю з наночастинками міді.
19. Інститут хімії високомолекулярних сполук НАНУ (ІХВС), м. Київ – дослідження антибактеріальних властивостей гліцерину з наночастинками срібла та міді.
20. Науково-дослідний центр БППП, м. Одеса – дослідження антибактеріальних властивостей амінокапронової кислоти з наночастинками срібла.
21. ЧП «ПТФ Альянс», м. Харків – дослідження антибактеріальних властивостей вазелінового масла з наночастинками срібла.

Зв’язок з ВНЗ

Наночастинки, синтезовані в лабораторії № 84, були використані для досліджень у спільних роботах з наступними ВНЗ:

1. Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

На фізичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка проводиться рентгенофазовий аналіз нанокристалічних структур на рентгенівському спектрометрі ДРОН-3.

1. Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава.

Разом з Українською медичною стоматологічною академією апробовано наночастинки Fe₃O₄ проти анемії.

1. Національний фармацевтичний університет, м. Харків.

У Національному фармацевтичному університеті встановлена фармакологічна активність мазей тіотриазоліну і метилурацилу, що містять наночастинки срібла.

1. Національний медичний університет ім. А. А. Богомольця, Київ.

Разом з Національним медичним університетом ім. А. А. Богомольця та Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького розроблені нові антимікробні засоби (мазі, креми, гелі, таблетки, очні каплі) з наночастинками металів та випущено пробні випуски мазей з наночастинками.