Ukrainian
English
Паспорти спеціальностей
Зварювання та споріднені процеси і технології
Паспорт спеціальності
05.03.06 – зварювання та споріднені процеси і технології
І. формула спеціальності.
Галузь науки і техніки, яка вивчає природу зв”язків та закономірностей фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз’ємних з’єднань металевих, металокерамічних та органічних матеріалів в атмосферних умовах, у вакуумі та під водою з застосуванням джерел нагрівання на основі перетворення електричної, хімічної, механічної та інших видів енергії в теплову; розробляє перспективні способи, технології та обладнання для зварювання, наплавлення, паяння, нанесення покриттів, а також термічного різання та інших споріднених процесів; створює наукові засади і засоби керування якістю нероз’ємних з’єднань; розробляє методи проектування, виготовлення, оцінки міцності, надійності та довговічності зварних конструкцій і виробів з функціональними покриттями.
ІІ. Напрямки досліджень.
Теоретичні основи процесів зварювання та інших споріднених процесів і технологій. Моделювання фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз’ємних з’єднань та нанесенні покриттів.
Фізико-металургійні процеси при зварюванні, наплавленні, паянні та інших споріднених процесах. Зварюваність матеріалів, здатність їх до паяння. Проблеми нанесення покриттів.
Вплив термодеформаційного циклу в процесі формування нероз”ємних з”єднань на їх якість та технологічну міцність.
Металургійні та технологічні проблеми створення та виробництва електродних та присадкових матеріалів, припоїв, порошків, флюсів та інших.
Принципи створення сучасного багатофункціонального обладнання для реалізації технологій з”єднання матеріалів плавленням, тиском, паянням і т.і., для нанесення покриттів, термічного різання та інших споріднених процесів.
Автоматизація та роботизація зварювання та споріднених процесів і технологій.
Напружено-деформований стан зварних виробів та конструкцій, методи його експериментальної і розрахункової оцінки та засоби керування.
ІІІ. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
Технічні науки.
Затвер. постановою президії ВАК України від 14.06.07 р. № 47-08/6
Завантажити
Діагностика матеріалів і конструкцій
І. Формула спеціальності:
Діагностика матеріалів і конструкцій – галузь науки і техніки, яка вивчає вплив силових і температурних навантажень, фізико-хімічної дії середовища, включаючи радіаційну, на пошкодження структури та зміну фізико-механічних властивостей матеріалів, несучу здатність конструкцій і спрямована на розроблення методів об’єктивної оцінки поточного та граничного станів, розвитку процесу руйнування матеріалів і конструкцій із створенням діагностично-аналітичних приладів та обладнання та їх програмного забезпечення.
II. Напрямки досліджень:
Прикладне застосування сучасних методів математичної фізики, обчислювальної математики, теорії і статистики випадкових сигналів з метою ефективного кількісного описання взаємодії фізичних полів із реальними матеріалами та їх впливу на напружено-деформований стан елементів конструкцій.
Розробка фізичних і математичних моделей впливу навантаження та фізико-хімічного середовища на інформативні параметри неруйнівного контролю та оцінка їх достовірності.
Вивчення впливу експлуатаційних факторів і робочих середовищ на довговічність конструкцій, встановлення параметрів, що характеризують зміни у структурі матеріалів та виробів під час їх тривалої експлуатації.
Вивчення процесів старіння матеріалів і конструкцій, змін фізико-механічних характеристик матеріалу, розроблення методів попередження та зменшення їх впливу на робочі характеристики елементів конструкцій, розвиток методології оцінювання та продовження ресурсу виробів, елементів конструкцій і споруд.
Створення і впровадження експериментальних методів та інструментальних засобів вивчення напружено-деформованого стану та неруйнівного контролю дефектності матеріалу, а також діагностики міцності, надійності та довговічності елементів конструкцій.
Розроблення методів отримання, перетворення та передачі даних електронної, оптичної та іншої інформації про дефекти та напружено-деформований стан об’єктів, створення програмного забезпечення для комп’ютеризованих цифрових систем визначення напружень і деформацій, моніторингу технічного стану об’єктів.
Створення і застосування інформаційно-аналітичних і експериментально-діагностичних систем для прийняття рішень про експлуатаційний ресурс об’єктів на основі даних про їх дефектність та можливі режими експлуатації.
Розроблення експериментальних методів і апаратурних засобів визначення залишкових і експлуатаційних напружень, деформацій та ресурсу зварних конструкцій. Створення методів та алгоритмів забезпечення надійності та вірогідності діагностичних систем, їх калібрування та сертифікації.
ІІІ. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
Технічні науки.
Затвер. постановою президії ВАК України від 14.06.07 р. № 47-08/6
Матеріалознавство
ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ
N 25-08/9 від 09.12.98
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою президії ВАК України
від 9 грудня 1998 р. N 25-08/9
Паспорт спеціальності
05.02.01 – Матеріалознавство
I. Формула спеціальності:
Матеріалознавство – галузь науки і техніки, яка вивчає склад, будову, фізичні, хімічні, споживчі й технологічні властивості матеріалів, методи їх оцінювання, розроблення нових і вдосконалення наявних матеріалів високої якості, технологічності, довговічності, безпеки та надійності в процесі експлуатації.
II. Напрямки досліджень:
Розроблення методів дослідження й оцінювання фізичних, хімічних, технологічних властивостей матеріалів, показників якості та споживчих властивостей матеріалів залежно від їх призначення.
Встановлення закономірностей зв’язку між показниками різних властивостей матеріалів.
Конструкційні та технологічні матеріали на основі металів, полімерів і неорганічних сполук.
Композити з полімерною, металевою чи керамічною матрицею, градієнтні та комбіновані матеріали конструкційного та технологічного призначення.
Технічні, технологічні і захисні покриття конструкційних та технологічних матеріалів.
Засоби з’єднання матеріалів у вузлах і деталях конструкцій і виробів.
Фізичні та фізико-хімічні явища в об’ємі, робочому шарі і на поверхні деталей та вузлів із різних матеріалів у процесі експлуатації.
Пошук принципів і шляхів створення нових прогресивних матеріалів.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
технічні науки.
“Бюлетень Вищої атестаційної комісії України”, N 1, 2002 р.
Металургія чорних і кольорових металів та спеціальних сплавів
ЗАТВЕРДЖЕНО
пост президії ВАК України
від 14.06.07р. № 47-08/6
Паспорт спеціальності
05.16.02 – металургія чорних і кольорових металів та спеціальних сплавів
І. Формула спеціальності:
Галузь науки і техніки, що вивчає природу та закономірності взаємодії різних елементів у газовій, рідкій (металевій та шлаковій) і твердій фазах та водних розчинах. Займається розробкою теорії та технологій підготовки металургійної сировини, прямого вилучення заліза, виробництва агломерату, окатишів, чавуну, сталі та феросплавів, позапічної обробки розплавів та їх розливання, виробництва кольорових металів з рудної сировини та сплавів цих металів, виробництва металів і спеціальних сплавів з використанням висококонцентрованих джерел енергії та контрольованих середовищ.
ІІ. Напрямки досліджень:
Теорія і технології виробництва сировинних матеріалів (агломерату, окатишів, брикетів тощо), виплавки чавуну і феросплавів у доменних печах, безкоксового одержання чорних металів, позапічної обробки чавуну.
Комплексне використання рудної сировини та руднотермічні, гальванотермічні, електрохімічні, автогенні, гідрометалургійні, сорбційно-екстрактні технології у виробництві кольорових і рідкісних металів. Вторинна металургія кольорових металів та сплавів.
Теорія і технології виробництва сталі в конверторах, електропечах, мартенівських печах, позапічної обробки, розливання і кристалізації сталі, в т.ч. з застосуванням зовнішніх дій ( тиску, вакууму, вібрації, електромагнітних полів та ін.) на машинах безперервного лиття заготівок та зливках.
Теорія, технології та термічне обладнання процесів виробництва феросплавів, спеціальних сплавів, металів високої чистоти в електропечах і агрегатах з використанням концентрованих джерел енергії та спеціальної електрометалургії, позапічного рафінування розплавів та їх розливання.
Одержання металів та сплавів з використанням промислових відходів.
Мікрометалургійні процеси виробництва металевих, композиційних, градієнтних та функціональних матеріалів.
Термодинаміка, фізико-хімічні закономірності металургійних процесів. Тепло- і масообмін, газо- і гідродинаміка в металургійних технологіях і агрегатах, фізичне та математичне моделювання металургійних процесів.
Генерація, передача і використання тепла в плавильних, нагрівальних печах і допоміжних агрегатах металургії, створення нетрадиційних технологій.
Створення нових і удосконалення існуючих комплексів металургійних агрегатів і обладнання, систем контролю і управління металургійними процесами і агрегатами.
ІІІ. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
Технічні науки.